... “Ті ж не танцюють і не п’ють
Чому ж вони туди ідуть?
Що роблять там? Просто сидять,
А як танцюють, ті стоять?”
“Горілки так, вони не п’ють
І не танцюють та ідуть,
Щоби родину привітати
І добрим чимсь посмакувати.
А ми на них і не зважаєм,,
(Що робить вдома в себе знаєм).
Хай як там хочуть, їхні справи,
Знайшов для нас ти ідеали...”
І сумно стало на душі,
Це ті, що мали б буть святі,
Це ті, що мали б бути сіллю,
А не в очах безбожних цвіллю.
Це ті, що мали би любити,
Життям про Господа вістити,
А не сидіти в зборі грішних,
Поміж принад земних, розкішних.
За зло ті мали б докоряти,
З терпінням грішників спасати,
До Господа за них молитись,
А не разом на гріх дивитись.
Не маємо родин цуратись,
Та Бога більш любить, страхатись.
Від Нього нам потрібна мудрість,
Живая віра і розсудність.
На території чужій є правила
І скажуть: “Стій, -
Не легко там щось поміняти, -
По нашому тут мусиш грати”.
І сіль стає вже не солона,
В очах з’являється заслона.
Не так співаються пісні,
Не стає радості в Христі.
Світ не прийме і Бога зрікся,
Відступником ти враз нарікся.
О, не живім, брати, двояко,
Хоч може й обговорять всяко.
За те ми ближнім сіллю будем,
Як їх в молитвах не забудем.
Якщо ділами допоможем,
А йти де гріх, скажіть: “Не можем”.
...Звертаю очі догори,
О, Господи, на цій землі
Дай сили Церкві бути сіллю,
А не безкорисною гниллю!
Комментарий автора: Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Стихи-молитвы: Страшно бушует житейское море (Мамочкам о детях) - Лариса Попова Драгоценные Мамочки! СЕГОДНЯ нам всем говорит Господь: БОДРСТВУЙТЕ В МОЛИТВАХ О ДЕТЯХ ВАШИХ!
О ещё не зачатых и носимых во чреве, о маленьких и седых, имеющих уже своих детей и внуков, ВОПИЯЙТЕ к Богу о детях Украины и других стран!
Написано: Будущее сыновей (детей) в устах матери.
У детей ДУХОВНАЯ ЖИЗНЬ начинается не когда-то потом; ПОСВЯЩАЙТЕ своих детей Богу, читайте им Библию - Слово Божие ещё когда они во чреве; душа полноты Слова Божия вместить не сможет никогда, а ДУХ УЗНАЕТ, РАДУЕТСЯ, КРЕПНЕТ И ЛИКУЕТ. Дух человеческий зреет и растет хлебом и водою Слова Божия. Дорогие и заботливые Мамочки! как вы кормите тела, так ОТВЕТСТВЕННЫ кормить и дух детей ваших!
Это один из ДУХОВНЫХ стихов моего сына, когда ему было 11 лет. По поэтической форме – это, так называемый, белый стих; в нём нет рифмы, но есть духовная сила и ритм. ДУШЕВНЫЕ стихи у него тоже есть: радостные стихи ребёнка; но ДУХОВНЫЕ стихи, совсем другие, зрелые не детской зрелостью. Воистину, Тот кто в нас, больше того, кто в мире.
Иисус сказал: НЕ ПРЕПЯТСТВУЙТЕ ДЕТЯМ ПРИХОДИТЬ КО Мне.
Драгоценные родители, не откладывайте на потом ДУХОВНУЮ ЖИЗНЬ СВОИХ ДЕТЕЙ!
Благословенный Отец Небесный, Господь Иисус Христос! Даруй нам быть сотрудниками и соработниками Тебе, Твоим Ангелам наставникам и Ангелам защитникам в воспитании наших детей во славу Твою, Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
