Обміліли ставки, як і душі людські обміліли…
В криницях і в серцях, давно впала цілюща вода…
Що сказати на те, даже скроні уже посивіли-
На душі вже субота, а здається , як середа…
Відлітають птахи, у далекі краї відлітають…
Осінь в тілі, а в серці квітуча весна…
Але думи мої, все до Бога мене наближають-
Я полину в Країну, де панує любов лиш ясна!
Дуже хочу туди, де не буде ні смутку, ні горя!
Знаю, скоро, як пташка, у Небо пречисте взлечу!
Хто Христа визнає- то його жде прекрасная доля!
Від землі і гріха, я на завжди, навіки втечу!!!
В чистім Небі побачу, Ісуса преяснії очі!
Золотими алеями, в Місті жаданнім пройду!
І не буде ніколи, там дня, а ні темної ночі-
Для своєї душі, вічний спокій і радість знайду!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 5013 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : СНЕГ - Александр Юфик Снег - это образ Слова Божьего (в данном случае). Когда мы чисты как дети, Слово Божие наш друг, но когда мы грешим, оно выдаёт нашу греховность. Совсем не потому, что оно равнодушно, но потому, что СВЯТО.
2004 год, США
